Эта публикация на украинском языке, русский вариант.

Випала мені неймовірна нагода придбати слінг нашої української майстрині Лєнєши. Один з трьох шаликів міні-колекції Blue Butterfly — Blue Butterfly Herringbone 100% cotton warp with white 100% cashmere weft.

Як доволі досвідчена слінгомама, я можу відверто сказати — в мої руки потрапив унікальний екземпляр ручного ткацтва. І потрапив стрімко. Я ще оговтатись не встигла від радості перемоги в лотереї, а він вже був у мене.

Спочатку приємно вразила торбинка, в якій знаходився:

Ну а потім і сам слінг. Я ціную перфектні речі, зазвичай в око впадають якісь мікродефекти, а тут — ідеал!

Він має вагому щільність — 375 gr/m², але при цьому є  пухким та м’яким, володіє приємним баунсом і магією домотканих полотен.

І ось мені, зачарованій власниці цього дива, стало цікаво, як же наша звичайна слінгомама стала досить відомою ткачинею. Я набралася сміливості, підготувала питання і попросила Лєну відповісти на них. Ось, що вийшло.

Лєно, здрастуйте! Думаю нашим українським, та й  не тільки, слінгомамам буде цікаво дізнатися, як Ви познайомились із слінгоносінням?

Зі слінгоносінням мене познайомила Альона (fatessa), дала посилання і порадила повивчати.
Прим. Альона- fatssa – дуже досвідчена російська слінгомама, в слінгоспільнотах помічена з 2007 року.

Який шарф у вас був першим, напевно є слінг, який згадуєте з ніжністю? Слінгохворобою «шарфянка» хворіли? :))

Майже відразу я замовила два трикотажних Мобі і стала приглядатись до  Гірасолів. Мобі у мене особливо не пішли, Ілля дуже швидко набирав вагу, а от десь до його місяцю-півтора приїхали перші Гірасоли від Метромініс і Ватанай. Ватанайская Маруяма і Гірасол Чококабана осіли у мене на перші півроку. А потім почалася ера знайомства з ТБВ і Дідімос:-)
Звичайно я хворіла шарфянкою, я дуже полюбила Діді Індіо і будь-які петрольні Діді. До другого немовляті у мене зібралася моя ідеальна на той момент стопка і перший рік мені нічого нового і не треба було.  Ну треба було, звичайно, але без особливих істерик. А потім була ера Оша і ера Артіпоп. Але все одно з особливою ніжністю я згадую свою Марусю (Маруяма).

Слінгоманьякі часто залишають пенсіонерську стопку, можливо і ви щось залишили для майбутніх поколінь?

Пенсіонерська стопка у мене є, так, для онуків, як я її називаю:-) В ній я вирішила залишити всіх по одному — Памір, Дідік, Оша, Паво і Артіпоп.

А як виникла ідея ткати свої власні шарфи? Скільки минуло часу від початку і до отримання першого тестера?

Ще роки три тому, коли тільки з’явилися перші Аппі, я вивчала можливість придбання верстата, щоб спробувати ткати. Але я не могла зрозуміти, як реалізувати фізичну доставку верстата в Україну. Але в якийсь момент, в кінці весни минулого року все збіглося в голові, і справа стала за малим, знайти потрібний верстат в потрібному місці. Я купила один, вузький, привезла, почала пробувати ткати шийні шарфи, як спочатку і планувала, але не переставала відстежувати широкі верстати. І буквально через пару місяців я його знайшла. У грудні я почала ткати шийні шарфики вже на широкому верстаті і в кінці січня виткала свої перші тестери.

Знаю, що було випробувано кілька верстатів. Який став найпродуктивнішим?

Верстатів було всього два, один вузький і один широкий, у широкого більше можливостей в плані малюнків, але і вузький зараз простоювати не буде, на ньому планую продовжувати ткати шийні шарфи. Ну і я весь час у пошуку, хочеться ще більш потужний верстат, але на жаль, це дуже рідкісне явище, щоб збіглася ціна, якість, і умови доставки, але я чекаю і шукаю.

Звичайно ж запитаю, де ви черпаєте натхнення? Міні-колекція Blue Butterfly викликала особливий захват у слінгоспільноті!))

Натхнення черпається з усього, картинки Design Seeds, спілкування з людьми, поєднання улюблених кольорів, або просто моточки ниток ось так розклалися :)

У вас є помічники-ткачі або ви заправляєте верстат і тчете самі?

Тку від початку і до кінця все сама. Звичайно на перших етапах дуже багато допомоги було від знайомих ткачів Наташі Jaanoo Handwoven і Жені (Олени) Lemonless, а також фб-спільнот. Але зараз вже вироблена своя технологія, яка стабільно працює, але я все одно кожен раз над чимось експериментую. В останній раз це була максимальна довжина основи — 6 шарфів.

Чим розважаєте себе під час роботи? Музика, може, особлива?))

Під час роботи я «дивлюся-слухаю» серіали. Деякі від початку до кінця, деякі в міру виходу серії, але навіть якщо нічого дивитися з серіалів, завжди є якесь кіно.

А з того, що вже виткалось, є самий-самий? Хто ж це?

З того що виткала, найулюбленіший Tenderness з шелко-кашеміром, і Chinchilla Rainy Days, і Sri Thanu, всі улюблені:-))) але саме той, який я хочу залишити собі, вже запланований, намальований і навіть нитки закуплені, залишилося його вписати в графік.
Фото улюбленців.

Напевно є матеріал, з яким легше працювати. Я маю на увазі склад ниток.

Так, я дуже люблю ткати шовк-кашемір і буретний шовк, але останнім часом фаворитом став коттольон, а так само тусса дуже цікаво лягає.

Ось виткався (народився :)) новий слінг. Важко відпускати його?

Так, важко, з деяким легше, з деяким складніше, один раз я навіть попросила Дібс на своїй шарф у власниці :)

На останок хочу висловити захоплення вашою роботою — той екземпляр, який оселився у мене, просто чудовий! І, звичайно ж, побажати натхнення і сміливості, для підкорення нових вершин !!

Дякую, Ліля. Я сподіваюся він радує тебе так само, як мене радують шарфи, коли я їх знімаю з верстата:-)

Нагадаю, що всі колекції можна побачити на Фейсбуці у групах  Lenesha  та  Lenesha weaving chatter

Ііііі, нарешті, фото Blue Butterfly Herringbone ін екшен))

Iнтерв’ю підготувала: Лілія Чепурна.
Автори фотографій: Lenesha, Elena Moskaleva та Лили Че
Перевод на русский язык на следующей странице.
Перевод на английский язык по ссылке.